Інтелектуальна власність

Захист авторських прав у судовому порядку

Автори та правовласники літературних та художніх творів все частіше почали звертатися до суду за захистом своїх авторських прав. Такі справи стали набувати значного розголосу, завдяки широкому висвітленню у засобах масової інформації та обговоренню у соціальних мережах. Нині працівники творчих професій все більше усвідомлюють, що без захисту своїх прав неможливо у подальшому забезпечити належну монетизацію їх творчих здобутків.

З метою встановлення фактів та обставин справи, що підлягають доказуванню та потребують застосування спеціальних знань, під час досудового розслідування та розгляду справ у суді призначаються експертизи.

У цій статті розглянемо деякі особливості захисту авторських прав у судовому порядку, в яких суд не вбачав за необхідне призначати судові експертизи.

Захист авторських прав та основні вимоги авторів та правовласників

Автори, їх спадкоємці або особи, які набули права на використання певних творів, наприклад, на підставі договору, наділені правом звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи законних інтересів.

При виборі способу судового захисту авторських прав слід орієнтуватися на створення ефективної протидії, яка буде адекватною порушенню і доцільною в конкретному випадку.

На практиці найчастіше подаються позови  з наступними вимогами:

  • заборонити будь-яке подальше використання певного твору, у тому числі шляхом його переробки, адаптації тощо;
  • припинити дії, що порушують авторські права певної особи на твір;
  • стягнути компенсацію за порушення авторських прав;
  • стягнути моральну шкоду за неправомірне використання твору тощо.

Як ілюстрацію ефективного захисту авторських прав на твір образотворчого мистецтва, пропоную розглянути фабулу цивільної справи № 569/12278/16-ц. При цьому, акцентуємо увагу на передбачені законодавством випадки вільного використання об’єктів авторського права, один з яких був застосований судом першої інстанції у цій справі.

Спір щодо картини Євгенії Гапчинської «Хлібчік з салом»

У 2016 році у спецвипуску журналу «Українська вишиванка» №7 (1), було опубліковано схему для вишивки, яка була зроблена на основі картини Євгенії Гапчинської «Хлібчік з салом». У журналі було зазначено, що вишивка створена на основі картини Євгенії Гапчинської.

Зображення схеми для вишивки, що зроблена на основі картини Євгенії Гапчинської «Хлібчік з салом» (фото з ресурсу: https://rivnepost.rv.ua/news/ot-vam-i-khlibchik-iz-salom)

Відділення державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» у м. Рівне здійснила розповсюдження цього журналу «Українська вишиванка».

Представники художниці подали позов у Рівненський міський суд про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір образотворчого мистецтва.

Відповідачами по справі було визначено:

  • ФОП – видавця журналу,
  • ФОП – постачальника,
  • «Укрпошту», у відділеннях якої продавали цей номер «Української вишиванки».

Факт продажу даного товару було підтверджено фіскальними чеками та відеофіксацією купівлі-продажу контрафактного товару.

Рівненським міським судом було зазначено, що пред’являючи позовні вимоги позивач не звернув увагу на право вільного використання об’єктів авторського права.

У рішенні суду було вказано наступне:

Відповідно до статті 444 ЦК України твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою: як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо — і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою; для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою; в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права» також передбачено, що допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів, як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті.

Особа, яка використовує твір, зобов’язана зазначити ім’я автора твору та джерело запозичення.

На сторінках 30-33 видання «Українська вишиванка» було розміщено вишивку технікою «косий хрест», із зазначенням, що твір призначений для навчання вишивальниць.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачами не порушені авторські права, оскільки ілюстрація у журналі «Українська вишиванка» використана виключно з метою навчання вишиванню, у журналі зазначено ім’я автора твору та джерело запозичення.

У задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, представники Євгенії Гапчинської подали апеляцію.

В обґрунтуванні було зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що примірник твору Є. Гапчинської був змінений (перероблений) на схему для вишивки, а надалі неправомірно розміщений в журналі «Українська вишиванка», оскільки жодного дозволу на його використання автор не надавала.

Твір Євгенії Гапчинської «Хлібчік з салом» (фото з ресурсу: https://gapchinska.livejournal.com/151285.html )

Отже, основною позицією позивачів стало доведення факту, що в даному випадку відбулося використання твору шляхом його зміни на схему для вишивки, тобто мала місце переробка твору без згоди автора. Таке використання твору не може підпадати під випадки вільного використання об’єктів авторського права із навчальною метою.  Це є порушенням майнових прав автора.

При розгляді апеляції [1], доводи апелянта були враховані.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області скасовано, та позов задоволено.

При цьому судом за порушення авторських прав стягнуто компенсацію:

  • з «Укрпошти» за розповсюдження контрафактної продукції та порушення виключних майнових прав – 58 000,00 грн.;
  • з ФОП «Х» за поставку контрафактної продукції та порушення виключних майнових прав – 14 500,00 грн.;
  • з ФОП «Y» за виготовлення контрафактної продукції та порушення виключних майнових прав – 63 800,00 грн.

Відповідачі подали касаційну скаргу до Верховного Суду. Проте Верховний Суд залишив рішення апеляційного без змін. 

Отже, ця справа була виграна і за порушення авторського права на твір образотворчого мистецтва було стягнуто компенсацію у розмірі понад 136 тис. грн.

При розгляді цієї справи суд не вбачав за необхідність призначати експертизу. Але у більшості випадків при розгляді спорів щодо порушень прав на твори мистецтва у суді, а також під час досудового розслідування, виникає необхідність у встановленні факту використання певного твору, або необхідність встановлення певних ознак та властивостей, що  притаманні досліджуваним творам. У таких випадках призначається судова експертиза.

Спори про порушення авторських прав і судові експертизи

Судами вже розглядалося чимало спорів щодо порушення авторських прав на твори образотворчого мистецтва, зображення персонажів, твори скульптури, ювелірні вироби, як твори ужиткового мистецтва, графічні зображення, що використані у логотипах тощо.

Іноді у судові практиці ми стикаємося з доволі очевидними випадками використання творів мистецтва при створенні інших продуктів. Наприклад, коли зображення творів образотворчого мистецтва (персонажів тощо), часто навіть без будь-якої переробки, наносяться на етикетку або упаковку товару, або безпосередньо сам товар (на магнітики, керамічну плитку та інші товари широкого споживання).

Зображення на упаковці товару «Набір юного художника»

Деякі справи щодо порушення авторських прав на художні твори у судах розглядаються без проведення відповідних експертиз, за умови, якщо суд не вбачає необхідності застосування спеціальних знань.

Як було вказано в Постанові Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. № 4:

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Між тим у переважній більшості випадків при необхідності встановлення факту використання літературних чи художніх творів виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань.

У таких випадках призначається судова експертиза у сфері інтелектуальної власності за спеціальністю 13.1.1.


Більше про експертизи у сфері інтелектуальної власності Ви можете прочитати у статті: СУДОВІ ЕКСПЕРТИЗИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ


[1] URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/70569535