Судові експертизи у сфері інтелектуальної власності та підстави для їх призначення

При судовому розгляді справ щодо захисту прав інтелектуальної власності часто виникає необхідність установлення певних фактичних даних та обставин справи, що пов’язані із предметом доказування.

Об’єкти інтелектуальної власності відносяться до різноманітних галузей науки, техніки, мистецтва та ремесла, тому ефективний розгляд більшості з таких справ стає можливим лише при залученні фахівців (експертів), які володіють спеціальними знаннями в певній галузі, здатні провести всебічне дослідження та надати обгрунтований експертнй висновок.

Судові експертизи у сфері інтелектуальної власності переважно призначаються у таких категоріях спорів:

— про визнання права на об’єкти інтелектуальної власності;

— про порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Підстави для проведення судової експертизи

Судова експертиза призначається у передбаченому законом процесуальному порядку з метою з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи і потребують застосування спеціальних знань.

У Статті 7-1 Закону «Про судову експертизу» вказано, що підставою для проведення судової експертизи може бути:

• відповідне судове рішення;
• рішення органу досудового розслідування;
• договір з експертом чи експертною установою — якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Прийняття Верховною Радою України 3 жовтня 2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» обумовило запровадження змін як в частині використання засобів доказування, так і порядку подачі доказів учасниками справи.

Одним із принципів судочинства, визначених новими редакціями ГПКУ, ЦПКУ та КАСУ є змагальність сторін.

Декларований принцип змагальності сторін нині забезпечується в тому числі можливістю сторін по справі самостійно залучати експертів та надавати до суду висновок експерта, який має рівне процесуальне значення із висновком експерта, що складений на підставі призначення експертизи судом.

Проведення експертизи на замовлення учасника справи передбачено статтями 101 ГПК, 106 ЦПК та 104 КАСУ. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Сторона захисту у кримінальному провадженні, відповідно до частини 1 статті 242 та частини 2 статті 243 КПК, нині також наділена правом самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.

Експертиза може бути проведена:

• за ухвалою суду;
• за зверненням сторони кримінального провадження (згідно  КПК)
• за постановою слідчого (згідно  КПК);
• за зверненням сторони захисту, потерпілого (згідно КПК);
• за ухвалою слідчого судді (згідно КПК);
• на замовлення учасника справи (згідно ГПК, ЦПК, КАСУ).
• за постановою державного виконавця (згідно Закону «Про виконавче провадження»).

Які суб’єкти проводять судові експертизи у сфері інтелектуальної власності

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу».

Слід звернути увагу, що до проведення судових експертиз крім атестованих судових експертів можуть залучатися фахівці у відповідній галузі знань. До таких фахівців, застосовуються положення Закону «Про судову експертизу» щодо гарантій, прав, обов’язків, відповідальності судового експерта, за виключенням відповідальності за відмову від проведення експертизи.

Важливою вимогою, що висувається до судового експерта, є наявність у нього вищої освіти у відповідній галузі спеціальних знань, освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (спеціаліст) та кваліфікації судового експерта з певної експертної спеціальності.

Необхідно відмітити, що згідно статті 7 Закону України «Про судову експертизу», виключно державними спеціалізованими установами в Україні здійснюється лише судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Вид судової експертизи «експертиза у сфері інтелектуальної власності» є як раз одним із напрямків судової експертизи, які мають право здійснювати як судові експерти державних спеціалізованих установ, так і фахівці, що не працюють в цих установах (так звані «приватні експерти»).

Нині експертиза у сфері інтелектуальної власності проводиться:

• державними спеціалізованими установами судових експертиз:
  • Міністерства юстиції України;
  • Експертної служби МВС;
  • Експертної служби СБУ;
• приватними судовими експертами, які внесені до Реєстру атестованих судових експертів України.

Види експертиз у сфері інтелектуальної власності

У рамках класу «Експертиза у сфері інтелектуальної власності» виділяються такі експертні спеціальності:

13.1.1 «Дослідження, пов’язані з літературними, художніми творами, та інші»;

13.1.2 «Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних)»;

13.2 «Дослідження, пов’язані з виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення»;

13.3 «Дослідження, пов’язані із винаходами і корисними моделями»;

13.4 «Дослідження, пов’язані з промисловими зразками»;

13.5.1 «Дослідження, пов’язані із сортами рослин»;

13.6 «Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями»;

13.8 «Дослідження, пов’язані з комерційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями»;

13.9 «Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності».

Як бачимо, у більшості випадків об’єкти експертних досліджень є специфічними для кожного виду судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. Саме за цим принципом побудована диференціація існуючих видів судових експертиз у межах класу «Експертиза у сфері інтелектуальної власності».

У рамках вищезазначених видів експертизи вирішуються питання, пов’язані з виявленням та оцінкою властивостей та ознак об’єктів інтелектуальної власності, а також визначенням вартості майнових прав на ці об’єкти та розрахунком збитків, які заподіяні в результаті порушення прав на них.

Вид судової експертизи «літературних і художніх творів» поділено на підвиди 13.1.1 та 13.1.2, оскільки потребує застосування різних напрямів знань при виявленні та оцінюванні властивостей і ознак таких об’єктів авторського права як літературні твори (наприклад, твори літератури або мистецтва) та комп’ютерні програми (які відповідно до закону охороняються як літературні твори).

Більш детальну увагу особливостям судових експертиз у сфері інтелектуальної власності присвячено у наступних роботах:

Кісіль Н.В. Сутність та зміст судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики:  збірник наукових праць. Вип. 15 / ред. кол. : А.І. Лозовий, В.Ю. Шепітько та ін. – Х. : Право, 2015. С. 346-354. Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpsek_2015_15_47

Кісіль Н.В. Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності в Україні: предмет, завдання та межі компетенції// Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання : збірник. К.: Видавництво Ліра-К, 2021. №3 (15). С. 26-40. Режим доступу: https://maup.com.ua/assets/files/expert/15/2.pdf